Author: admin

Розглянув у порядку письмового провадження касаційну скаргу Акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» на заочне рішення Новгородківського районного суду Кіровоградської області від 21 травня 2020 року та постанову Кропивницького апеляційного суду від 17 вересня 2020 року, Відповідно, касаційну скаргу банку Суд залишив без задоволення, а рішення судій попередніх інстанцій — без змін. Ознайомлення з паспортом споживчого кредиту, його підписання споживачем не означає укладення договору про споживчий кредит та дотримання його форми.

Оскільки станом на 01 січня 2019 року Особою 1 частина використаного кредитного ліміту не була погашена, то виникла заборгованість з простроченого тіла кредиту. Щодо терміну «прострочене тіло кредиту», банк пояснює, що це частина використаного кредитного нічний кредит ліміту, або вся сума використаного ліміту, що на конкретну дату має бути погашена відповідачем, але не була ним погашена.

Ознайомлення з паспортом споживчого кредиту, його підписання споживачем не означає укладення договору про споживчий кредит та дотримання його форми, оскільки в паспорті кредиту не відбувається фіксація волі сторін договору та його змісту. За викладених обставин ОП КЦС дійшла висновку про відсутність підстав для скасування оскаржуваних судових рішень, оскільки суди першої та апеляційної інстанцій, встановивши фактичні обставини справи, які мають значення для правильного її вирішення, ухвалили судові рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Крім того, у цій заяві відсутні умови договору про встановлення відповідальності у вигляді неустойки (пені, штрафів) за порушення зобов’язання у вигляді грошової суми та її визначеного розміру. В анкеті-заяві Особа 1 зазначив, що він погоджується з тим, що ця заява разом з пам’яткою клієнта, умовами та правилами надання банківських послуг, тарифами банку, які викладені на банківському сайті (), складають договір про надання банківських послуг. Так, в одному випадку Суд дійшов висновку, що слід розцінювати паспорт споживчого кредиту як невід’ємну складову частину спірного кредитного договору з огляду на згоду позичальника з умовами кредитування, яка підтверджена його підписом; в інших випадках — як пропозицію укласти кредитний договір, коли особа, ознайомившись із паспортом споживчого кредиту, власним підписом підтверджує отримання та ознайомлення з інформацією про умови кредитування та орієнтовну загальну вартість кредиту, наданою виходячи із обраних ним умов кредитування. Колегія суддів першої судової палати КЦС вважала, що зазначене свідчить про те, що правові висновки ВС у наведених вище постановах у подібних правовідносинах зводяться до протилежних висновків. З огляду на ці норми закону паспорт споживчого кредиту є довідкою для споживача про умови кредитування, з якими банк зобов’язаний його ознайомити для прийняття споживачем усвідомленого рішення про наступне укладення кредитного договору.

• Так, в одному випадку Суд дійшов висновку, що слід розцінювати паспорт споживчого кредиту як невід’ємну складову частину спірного кредитного договору з огляду на згоду позичальника з умовами кредитування, яка підтверджена його підписом; в інших випадках — як пропозицію укласти кредитний договір, коли особа, ознайомившись із паспортом споживчого кредиту, власним підписом підтверджує отримання та ознайомлення з інформацією про умови кредитування та орієнтовну загальну вартість кредиту, наданою виходячи із обраних ним умов кредитування.
• Способом підтвердження виконання переддоговірного обов’язку кредитодавця є паспорт споживчого кредиту.
• В анкеті-заяві Особа 1 зазначив, що він погоджується з тим, що ця заява разом з пам’яткою клієнта, умовами та правилами надання банківських послуг, тарифами банку, які викладені на банківському сайті (), складають договір про надання банківських послуг.
• Споживач перед укладенням договору про споживчий кредит має самостійно ознайомитися з такою інформацією для прийняття усвідомленого рішення (частина перша статті 9 Закону «Про споживче кредитування», в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).
• Відповідно, касаційну скаргу банку Суд залишив без задоволення, а рішення судій попередніх інстанцій — без змін.
• Крім того, у цій заяві відсутні умови договору про встановлення відповідальності у вигляді неустойки (пені, штрафів) за порушення зобов’язання у вигляді грошової суми та її визначеного розміру.

Новий інститут цивільного процесу: огляд практики зобов’язання боржника звітувати

У справі, що переглядалася, ключовим питанням, було те, чи належить паспорт споживчого кредиту до письмової форми договору споживчого кредитування. Касаційну скаргу Акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» залишити без задоволення. Споживач перед укладенням договору про споживчий кредит має самостійно ознайомитися з https://digibank.org/?p=80204 такою інформацією для прийняття усвідомленого рішення (частина перша статті 9 Закону «Про споживче кредитування», в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин). До позовної заяви долучено умови та правила надання банківських послуг, на яких відсутній підпис сторін договору. Паспорт споживчого кредиту не є тим документом, який Закон «Про споживче кредитування» включає до форми договору про споживчий кредит (стаття 13).

Новий інститут цивільного процесу: огляд практики зобов’язання боржника звітувати

Роздруківка із сайту позивача належним доказом бути не може, оскільки цей доказ повністю залежить від волевиявлення і дій однієї сторони (банку), яка може вносити і вносить відповідні зміни в умови та правила споживчого кредитування. Тобто суди виходили з того, що паспорт споживчого кредиту є пропозицією укласти кредитний договір, коли особа, ознайомившись із паспортом споживчого кредиту, власним підписом підтверджує кредит вночі на карту отримання та ознайомлення з інформацією про умови кредитування та орієнтовну загальну вартість кредиту, наданою виходячи із обраних ним умов кредитування. Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів першої судової палати КЦС від 20 жовтня 2021 року справу передано на розгляд ОП КЦС. Ухвалою Великої Палати Верховного Суду від 07 липня 2021 року справу повернено на розгляд Верховного Суду у складі колегії суддів першої судової палати Касаційного цивільного суду, зазначивши, що гарантування сталості й єдності судової практики у рішеннях Касаційного цивільного суду може забезпечуватися ОП КЦС. Додані до позовної заяви витяг з тарифів обслуговування кредитних карт «Універсальна» та умови та правила надання банківських послуг взагалі не містять підпису відповідача, а інформація про паспорт споживчого кредиту у анкеті-заяві від 19 жовтня 2018 року відсутня.

Новий інститут цивільного процесу: огляд практики зобов’язання боржника звітувати

• Позовна заява мотивована тим, що 19 жовтня 2018 року між банком та ОСОБА_1 укладено кредитний договір, за умовами якого останній отримав кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну карту у розмірі грн на строк 240 місяців зі сплатою відсотків у розмірі, який встановлений умовами та правилами надання банківських послуг.
• Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що 19 жовтня 2018 року відповідач з метою отримання банківських послуг звернувся до позивача та, підписавши відповідну анкету-заяву про приєднання до умов і правил надання банківських послуг, отримав кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок.
• Роздруківка із сайту позивача належним доказом бути не може, оскільки цей доказ повністю залежить від волевиявлення і дій однієї сторони (банку), яка може вносити і вносить відповідні зміни в умови та правила споживчого кредитування.
• Суди встановили, що згідно з наданою позивачем копією анкети-заяви про приєднання до умов та правил надання банківських послуг від 19 жовтня 2018 року Особа 1 погодився отримувати послуги АТ КБ «ПриватБанк», при цьому розміри процентної ставки, пені та комісії, штрафу у заяві не визначені, анкета-заява підписана Особою 1, що ніким не оспорюється.
• За викладених обставин ОП КЦС дійшла висновку про відсутність підстав для скасування оскаржуваних судових рішень, оскільки суди першої та апеляційної інстанцій, встановивши фактичні обставини справи, які мають значення для правильного її вирішення, ухвалили судові рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
• Розглянув у порядку письмового провадження касаційну скаргу Акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» на заочне рішення Новгородківського районного суду Кіровоградської області від 21 травня 2020 року та постанову Кропивницького апеляційного суду від 17 вересня 2020 року,

Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що 19 жовтня 2018 року відповідач з метою отримання банківських послуг звернувся до позивача та, підписавши відповідну анкету-заяву про приєднання до умов і правил надання банківських послуг, отримав кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок. У наявній в матеріалах справи анкеті-заяві про приєднання до умов та правил надання банківських послуг від 19 жовтня 2018 року процентна ставка не зазначена. У справі, яка переглядається, АТ кредит 24/7 КБ «ПриватБанк» ініційовано спір про стягнення заборгованості за кредитним договором, який оформлений у вигляді анкети-заяви про приєднання до умов та правил надання банківських послуг від 19 жовтня 2018 року.

• До позовної заяви долучено умови та правила надання банківських послуг, на яких відсутній підпис сторін договору.
• Розглянув у порядку письмового провадження касаційну скаргу Акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» на заочне рішення Новгородківського районного суду Кіровоградської області від 21 травня 2020 року та постанову Кропивницького апеляційного суду від 17 вересня 2020 року,
• Тобто суди виходили з того, що паспорт споживчого кредиту є пропозицією укласти кредитний договір, коли особа, ознайомившись із паспортом споживчого кредиту, власним підписом підтверджує отримання та ознайомлення з інформацією про умови кредитування та орієнтовну загальну вартість кредиту, наданою виходячи із обраних ним умов кредитування.
• З огляду на ці норми закону паспорт споживчого кредиту є довідкою для споживача про умови кредитування, з якими банк зобов’язаний його ознайомити для прийняття споживачем усвідомленого рішення про наступне укладення кредитного договору.

Новий інститут цивільного процесу: огляд практики зобов’язання боржника звітувати

Натомість суди попередніх інстанцій порушили вимоги статті 81 ЦПК України, оскільки відповідач жодним чином не спростував будь-які обставини, зазначені в позові. Позовна заява мотивована тим, що 19 жовтня 2018 року між банком та ОСОБА_1 укладено кредитний договір, за умовами якого останній отримав кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну карту у розмірі грн на строк 240 місяців зі сплатою відсотків у розмірі, який встановлений умовами та правилами надання банківських послуг. Способом підтвердження виконання переддоговірного обов’язку кредитодавця є паспорт споживчого кредиту.

Новий інститут цивільного процесу: огляд практики зобов’язання боржника звітувати

• Натомість суди попередніх інстанцій порушили вимоги статті 81 ЦПК України, оскільки відповідач жодним чином не спростував будь-які обставини, зазначені в позові.
• Ознайомлення з паспортом споживчого кредиту, його підписання споживачем не означає укладення договору про споживчий кредит та дотримання його форми.
• Додані до позовної заяви витяг з тарифів обслуговування кредитних карт «Універсальна» та умови та правила надання банківських послуг взагалі не містять підпису відповідача, а інформація про паспорт споживчого кредиту у анкеті-заяві від 19 жовтня 2018 року відсутня.
• У справі, що переглядалася, ключовим питанням, було те, чи належить паспорт споживчого кредиту до письмової форми договору споживчого кредитування.
• Касаційну скаргу Акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» залишити без задоволення.
• Оскільки станом на 01 січня 2019 року Особою 1 частина використаного кредитного ліміту не була погашена, то виникла заборгованість з простроченого тіла кредиту.
• Щодо терміну «прострочене тіло кредиту», банк пояснює, що це частина використаного кредитного ліміту, або вся сума використаного ліміту, що на конкретну дату має бути погашена відповідачем, але не була ним погашена.

До позовної заяви долучено роздруківку з інформацією про деякі умови кредитування, які суд розцінив як паспорт споживчого кредиту до умов та правил надання банківських послуг, у якому визначено, зокрема, процентна ставка у межах пільгового періоду процентів річних, процентна ставка за межами пільгового періоду процентів річних, процентна ставка, яка застосовується при невиконанні зобов’язання щодо повернення кредиту, розмір пені, штрафів. https://fronxelevator.com/depozitnij-kalkuljator-vid-minfin-rozrahunok.htm Суди встановили, що згідно з наданою позивачем копією анкети-заяви про приєднання до умов та правил надання банківських послуг від 19 жовтня 2018 року Особа 1 погодився отримувати послуги АТ КБ «ПриватБанк», при цьому розміри процентної ставки, пені та комісії, штрафу у заяві не визначені, анкета-заява підписана Особою 1, що ніким не оспорюється. Отже, сама по собі підписана анкета-заява про приєднання до умов та правил надання банківських послуг без надання належнихта допустимих доказів, що підтверджують укладення договору, не може бути підставою для стягнення процентів за користування кредитними коштами, пені та штрафів за невиконання кредитного договору.